ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

9-07-2015, 13:50, посмотрело: 2551

Обсудить на форуме
0
У ХVІІІ столітті єдиним органом виконання судових рішень була загальна поліція, що було показником недосконалості системи виконавчого провадження того часу і створювало чимало незручностей, пов’язаних з такою двобічною діяльністю поліції. У першій половині ХІХ століття в Російській імперії виникає поняття «пристав», так називали обер-офіцерів, які з 1837 року очолювали поліцейський стан у повіті, а з 1867 року у великих містах. Уперше інститут судових приставів уводиться після судової реформи 1864 року, згідно з якою до обов’язків судових приставів, що знаходяться при судових палатах і касаційних департаментах сенату, входило вручення повісток і документів, а також виконання дій, що доручаються представником судової палати, і виконання судових рішень. Будь-яка образа судового пристава під час виконання ним своїх обов’язків каралася відповідно до кримінального закону. При вступі на посаду судовий пристав приймав присягу, під час проголошення якої був присутній священник. Текст присяги був наступного змісту: «Зобов’язуюсь і присягаю Всемогутнім Богом, перед святим Його Євангелієм і животворящим хрестом Господнім, зберігати вірність його Імператорській Величності Государеві Імператорові Самодержавцу, чесно і сумлінно виконувати всі обов’язки такою, що приймається мною на себе посади і що всі, що відносяться до цих пір обов’язків закони і правила, розпорядження і доручення не перевищувати наданій мені владі і не заподіювати з наміром нікому збитку або збитків, а навпроти увірені мені інтереси захищати як свої власні, незважаючи, що я всьому цьому повинен буду дати відповідь перед законом і перед Богом на Страшному суді Його. У посвячення цього цілую слова і хрест Рятівника мого. Амінь». Призначення на посаду здійснювалося головою відповідного суду. Судові пристави перебували на державній службі, мали класні чини. Під час вступу на службу пристав отримував знак посади і печатку (спочатку на ній було вказано лише судовий орган, пізніше печатки стали іменні, доповнювалися іменними бланками); три прошнуровані книги: обліку вхідної та вихідної кореспонденції і грошову прибутково-видаткову книгу. Під час вступу на службу до приставів пред’являли низку вимог: Судовими приставами не могли бути особи, що не досягли 21 року, іноземці, оголошені неспроможними боржниками та ті, що були під слідством і судом. Кандидат на посаду пристава спочатку виконував свої обов’язки протягом року, а потім за умови належного виконання затверджувався на посаді. При цьому було потрібне внесення кандидатом грошової застави для забезпечення відшкодування збитків, які могли бути їм заподіяні. Пристав не міг поміняти місце проживання без дозволу голови суду. Приставам призначалася місячна платня, але вона забезпечувалася власним заробітком самого пристава. Така структура й основні напрями діяльності судових приставів проіснували до 1917 року. 1917 рік став одним з переломних етапів в історії розвитку служби судових приставів. Декрет "Про суд” № 1 від 24.11.1917 скасував загальні судові установи, припинив інститут мирових суддів, що діяв на той час, а посада судового пристава була перейменована і закріпилася під новою назвою — судовий виконавець. Декретом ВЦВК від 30.11.1918 на міліцію покладалися функції вручення судових повісток і виконання судових вироків, а на судових виконавців — грошові стягнення і виконання рішень у цивільних справах. Відомо, що у створеному 17.08.1925 Луганському окружному суді працювало всього 4 судових виконавці. На території області діяло 17 дільничих судів. З 1963 року порядок виконання судочинства регламентується ЦПК України, прийнятим 18.06.1963 року, Інструкціями МЮ СРСР "Про порядок виконання судових рішень” від 24.04.1973 року і "Про виконавче провадження” від 15.11.1985 року. У цей період остаточно склалася система виконавчого провадження УРСР, що діяла до 1998 року. Прийнятий у 1998 році Закон України "Про державну виконавчу службу” скасував інститут судових виконавців і поклав завдання щодо виконання рішень судів і інших юрисдикційних органів на спеціально створену в структурі МЮУ Державну виконавчу службу. Указом Президента України від 09.12.2010 "Про оптимізацію системи центральних органів влади” створена Державна виконавча служба, діяльність якої буде спрямовувати і координувати Кабінет Міністрів України через Міністра юстиції України.

meotida.com.ua

Категория: Новости » Общество

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Комментарий:
Введите код: *